ПРАВИЙ СЕКТОР – ПАСТКА ДЛЯ ПАТРІОТІВ?

Влада – головний ресурс будь-якої політичної сили, що РЕАЛЬНО, а не лише на словах, хоче щось змінити в державі. Без влади жодні партійні програми не можуть бути реалізовані на рівні держави, хай хоч вони сто разів прогресивні і реалістичні.

Є лише два шляхи отримати владу: мирний парламентський, тобто шлях виборів за встановленим правлячим режимом законами - і революційний, силовий, всупереч цім законам.

Відмова ж від обох цих шляхів, як то зробив "Правий сектор", автоматично означає і повну відмову від боротьби за владу, а отже – і відмову від реалізації своєї партійної програми державотворення. Тобто, "Правий сектор" практично напряму заявив, що його "державницька" програма – не більш ніж популіський піар-хід для власної розкрути в очах своїх адептів. Саме адептів, а не всього народу, бо відмова і від виборів, і від революції – означає і відмову від популяризації цієї програми серед широких мас. Що ми, до речі, й спостерігаємо: практична повна відсутність агітаційно-пропагандивної роботи в масах.

Борці з "провокаторами" знову на сцені

Сьогодні, повернувшись з ворожого тилу в Київ, прогулявся на шоу під гучною назвою "Марш Героїв".

Хоча я й знав, що воно буде з себе уявляти такий собі рімейк всіх попередніх псевдо-націоналістичних тусовок, котрі ми регулярно спостерігаємо ще з 90-х, але все рівно було цікаво, чи хоч щось змінилось у головах наших "націонал-патріотичних лідерів" після Вогняного Майдану та півтора роки війни.

Ярош відкрито визнав себе захисником внутрішньо-окупаційного режиму

У своєму інтерв'ю "провідник" "Правого Сектору" Дмитро Ярош фактично відкрито визнав себе захисником правлячого в Україні кримінально-олігархічного режиму державних зрадників і кримінальних злочинців. Він відкрито заявив, що "Правий Сектор" не тільки не планує будь-яких революцій, а й робить все, щоб пригасити революційну активність патріотів.  Більш того, він визнав, що ПС зразу після Майдану став головним постачальником "сексотів" до СБУ.

ТРИ СТАДІЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Зараз від справжніх патріотів України можна почути слова розпачу, розгубленості і зневіри в свої сили з-за реваншу антиукраїнського кримінал-олігархічного режиму, який вони, як їм здається, перемогли під час Вогняного Майдану. Тому вважаю за необхідне їм дещо пояснити, що й чому зараз відбувається в країні.

Українські патріоти повинні принести війну у домівки всіх депутатів, міністрів, генералів, олігархів, пРезидента, щоб всі ці "державні мужі" відчули на власної шкурі, що то є - "війна". Лише тільки це відіб'є в них бажання робити гроші і кар'єру на крові найкращих синів України і навчить називати ворога - "ворогом", а війну - "війною". І лише тоді, коли назустріч рікам крові загиблих патріотів, що течуть з фронту, потечуть такі самі ріки крові державних зрадників та грабіжників, - ми зможемо звільнити Україну від зовнішньої та внутрішньої окупації.

Декілька тез щодо розгортання революційно-повстанської боротьби в Україні

Декілька тез відносно розгортання в Україні повстансько-революційної боротьби проти правлячого кримінально-олігархічного режиму:

1. Влада в Україні захоплена антиукраїнсько-антинародними кримінально-олігархічними угрупуваннями, що розглядають Україну не як свою Батьківщину (більш того - більшість з них навіть не належить до українського етносу), а лише як територію, яку можна по хижацькі використовувати для власного збагачення, а народ України - лише в якості "лохів", яких треба "розводити на бабло".

ВИСНОВОК: 

Від цього кримінально-олігархічного режиму годі чекати якихось кроків направлених на будування сильної та незалежної держави та добробут українського народу.

Поради революціонеру-повстанцю

У зв'язку з поступовим розгортанням в Україні революційно-повстанської боротьби проти кримінально-олігархічного режиму, вирішив дати декілька порад тим, хто вирішив стати на шлях боротьби за власну свободу і звільнення українського народу від влади олігархічної наволочі. Виконання пунктів цих порад дозволить попередити грубі помилки в організації та діяльності повстанських груп і збереже не одне життя, що перевірено на практиці багатьма повстанцями по всьому світу: 

"Почём опиум для народа?"

Я вже не раз казав керівництву "Тризуба", що не можна прив'язувати будь-яку національно-визвольну чи революційну боротьбу до християнства (що вони постійно роблять).

По-перше, сама сутність християнства - то обожнювання БУДЬ-ЯКОЇ влади і мазохічне хизування смиренням перед знущаннями та насиллям. По-друге, християнство - це завжди та чи інша церковна ієрархія, яка керує через релігійні ритуали своєю паствою (тобто - бидлом, стадом).

Деякі поради щодо організації акцій протестів

Спостерігаючи за "танцями на граблях", котрі наші законослухняні опозиціонери раз за разом виконують на різних "майданах" вирішив написати коротку інструкцію для тих українських патріотів, які збираються РЕАЛЬНО боротися з кримінально-олігархічною диктатурою в Україні, а не лише імітувати ту боротьбу за завданням правлячого режиму. Тим більш, що мене, як людину, яка професійно вивчала методи спецслужб на придушення таких акцій, просто дратує непрофесіоналізм організаторів тих "майданів" і постійне "підставляння" беззахисних людей, що їм довірились.

Трішечки прикладної психології

"В обоих мирах полно храбрецов, людей чести. Они готовы бросаться на врага, отстаивать свои принципы, давать отпор мерзавцам, но… только если все происходит быстро. Дайте отважным людям время на раздумье и их количество резко сократится. Они начнут думать о себе, о выгодах, о бесполезности благородных поступков, об адекватном ответе на злодеяния, да о чем угодно! Но после размышлений уже мало кто будет бросаться на врага, отстаивать свои принципы и давать отпор мерзавцам. Мысли отравляют честь, делают ноги ватными, а сердца дряблыми. Но если взять оставшихся храбрецов, самых стойких, и объяснить им, что подвиги пойдут во вред их семьям, то и эти отрекутся от самих себя. Храбрец, обременный заботой о родных, превращается в труса."

(АРЕС - Даниил Аксенов)